«Пд час одн мо поздки до Галичини мою увагу при]тягнули до себе нелюдськ вдносини в тому краю: у бага]тьох мстах селах польська полця зганяла укранських селян жорстоко катувала х без жадно видимо причи]ни. Я вибрався в терен як лкар. В одному сел я знайшов п ‘ятнадцять скатованих укранських селян. Польськ лкар вдмовили м лкарсько допомоги, а укранських лкарв, як намагалися х обслужити, не допущено до них. Я заходився х лкувати разом з чотирма ншими медиками, але пд час прац нас усх арештовано, запроторено до тюрми й обвинувачено в шпигунств. Нам не дозволено порозумтися мж: со]бою, ан з адвокатом. Зроблено спробу заки]нути нам революцйну дяльнсть, шпигунство в користь нмцв, у ко]ристь большевикв, чи врешт кинено закид, що ми вдамо з себе висланцв Лги Нацй. Нас звльнено щойно псля 24 годин на нтервенцю британсько амбасади».
«Сьогодн, 13 серпня 1930 року, Львв бувцлком вдрзаний вд свту тому, що члени Укрансько Вйськово Органзац знищили телеграфн й телефонн дроти, а також: зпсували дроти залзнично сигналзац. З Львова вислано спецяльн локомотиви, щоб зустрчали над “жджаюч позди й вдпроваджували х до Львова, поки вдремонтуться сигналзацю. Лише завдяки цьому поспшний позд, який шов з Букарешту до Берлну, оминув катастрофу. Цей но]вий замах укранцв на комункацйне сполучення, яке дна Львв з рештою свту, правдоподбно демонстрацю про]ти вдкриття щорчних Схднх Торгв, у Львов, яке повинно вдбутися наступного тижня… Поляки бояться ще бльших заколотв восени. Тод в Женев вдбудеться засдання Лт Нацй укранц намагатимуться використати цей момент для сво справи».
«Тhе New Уогk Herald Tribune» (16.10.1930).
«Акцю керу терористична вйськова органзаця, яка змага до визволення Схдньо Галичини з-пд польсько окупац та до створення, разом з тепершньою «УССР», незалежно укрансько держави. Ц пдпали нагадують методи рляндських терориств 80-тих рокв минулого сторччя».
«Довго тлючий спротив укранцв проти крадеж хньо незалежности вибуха у форм тепершнього бунту проти польського панування. Укранц з Схдньо Галичини не ма]ють нкого, хто заступав би х у Лз Нацй. Американськ кореспонденти подають, що укранськ петиц скарги про]сто викидалося завжди до смтника, бо в Секретарат Лги Нацй нема нкого, хто цкавився б тими людьми. А тому не можна дивуватися, що укранц в Галичин вибрали нш, безпосереднш засоби, щоб заговорити про сво кривди».
Ц под звернули увагу багатьох мжнародних видань (пораховано, що у Нмеччин з’явилось 312 публкацй про «пацифкацю», в англомовнй прес Великобритан, США й Канади – 165, Чехословаччин – 40, в ¶тал та Франц по 20), а 63 англйськ парламентар звернулися з цього приводу окремим листом до Лги Нацй.
В 1930 роц на Галичин розгорнулася невелика гро]мадянська вйна. Спочатку укранц, зважаючи на повне безправ’я, почали палити скирти польських колонзаторв, а потм поляки запро]вадили «пацифкацю» (заходи до «примирен]ня»), в ход яких вйсько разом з парамлтарними органзацями застосо]вувало сили щодо укран]ських культурних та гро]мадських дячв установ.
ПАЦИФ¶КАЦ¶Я | Bandera.lviv.ua :: Просвтницький портал про Украну
Комментариев нет:
Отправить комментарий